Катеринопільщина попрощалась із Сергієм Данілейченком

20 лютого Катеринопільщина прощалась із загиблим Героєм Сергієм Данілейченком. Церемонія прощання відбувалась у Вербовці біля старенької бабусиної хатини, що перейшла Сергію у спадок.

Джерело: Вісті Черкащини

З самісінького ранку до цього обійстя сходились люди – друзі, родичі, побратими, односельці. Приїхали делегації також із навколишніх міст та сіл – Катеринополя, Єрок, Мокрої Калигірки, Ватутіного, Шостакового, Бродецького, Тальянків тощо. Односельці зустрічали воїна ще напередодні – 19 лютого.

Односельчани та гості на похоронах Сергія Данілейченка

Сергій зібрав у себе на порозі близько тисячі людей. Мало хто міг стримати сльози, плакали і жінки, й чоловіки і, навіть, бойові побратими. Ворожа куля відібрала молоде життя, перекресливши його надії облаштувати свій дім, одружитися, народити та виховати дітей.

Заупокійну службу правив отець Дмитро з Мокрої Калигірки, священик Православної церкви України. Проводжав воїна в останню путь також духовий оркестр.

Увесь шлях до кладовища люди скандували: «Герою України Сергію слава!» На цвинтарі траурну церемонію відкрила голова Вербовецької сільради Валентина Кравцова, яка коротко переповіла біографію Героя.

− Сьогодні трагічний день в історії нашого села, − розпочала виступ Валентина Миколаївна. − Ми прощаємось із нашим відважним, мужнім воїном, старшим солдатом 108-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади Данілейченком Сергієм Павловичем. Усього 28 років судилось йому прожити. Його життя сповнене важких випробувань та нелегкої долі, жорстокої смерті. Народився Сергій Павлович 25 грудня 1990 року у нашому селі. Тут пройшло його нелегке дитинство, 2-річною дитиною він залишився без батька, який трагічно передчасно загинув. У 13 років залишився без піклування матері. Єдиною підтримкою й опорою для нього була бабуся, яка найбільше переживала за свою кровиночку, піклувалась, підтримувала його, давала йому справжню турботу, але, на жаль, недовго. Хлопцю-підлітку довелося брати на свої юні плечі тяжку ношу: турботу та догляд за тяжкохворою бабусею, яка невдовзі померла. Єдиною підтримкою на той час для 16-річного хлопчика залишились старші дві сестри та брат. Після закінчення нашої 9-річної Вербовецької школи Сергій навчався у Тальянківському державному аграрному коледжі, здобув спеціальність механіка. Коли в травні 2015 року постало питання йти на строкову службу до армії, Сергійко, не вагаючись, пішов виконувати свій військовий обов’язок, а згодом підписав контракт. Приїжджаючи у відпустку до свого будиночку, який залишився у спадок від бабусі, розпочинав робити ремонт, ділився з друзями планами, хотів облаштувати його якнайкраще, щоб після повернення з війни в цьому теплому і затишному домі зустрічати друзів, мати власну сім’ю, діток, радіти життю. Очікував, що доля змилується над ним і в його житті більше не буде горя, болю, тривоги та смутку. Але, на жаль, снайперська куля в одну мить обірвала молоде життя. Ця війна, клята війна, перекреслила всі його мрії. Шановні односельчани, нам з вами є ким пишатися, ми низько схиляємо голови, вклоняємось перед молодим бійцем, що загинув за нашу з вами честь і свободу, мир та спокій. Спи спокійно, солдате, нехай рідна земля буде тобі пухом, а вічна пам’ять залишиться в серцях рідних, друзів та односельців!

Виступив на траурній церемонії також голова Катеринопільської районної ради, атовець Віталій Верета.

− Шановні рідні, друзі, знайомі, − звернувся Віталій Іванович, − хочу від імені депутатського корпусу, від імені районної державної адміністрації передати щирі співчуття у цій страшній втраті. Скоро буде 30 років, як наша держава здобула незалежність. Здобула її легко і безкровно, а зараз, на жаль, треба захищати цю незалежність. З Сергієм Павловичем я особисто знайомий не був, не довелося мені з ним ні на війні зустрітись, ні у мирному житті. Але я впевнений, що він був справжнім патріотом і справжнім захисником нашої Вітчизни. Ми повинні зберегти пам’ять про нього і запам’ятати, що він за Батьківщину віддав найцінніше – своє життя. Не хочеться черговими фразами висловлюватись, вибачайте, ком в горлі стоїть, довелося хоронити не одного свого товариша… Я надіюся, що ми все-таки здобудемо перемогу у цій війні і що більше не буде таких втрат. Слава Україні!

На останок взяв слово один із 13 побратимів, що приїхали провести в останню путь Сергія Данілейченка. Він сказав:

− Сергій був справжнім чоловіком, сміливим. Загинув він теж, як справжній чоловік, зі зброєю в руках. Це велика втрата для нас усіх: для взводу, роти, батальйону, бригади. Нам його бракуватиме як друга і як воїна. Знаю точно, що Сергій не хотів, щоб ми були зараз тут і сумували…За час служби він отримав три нагороди. На жаль, ідуть кращі. Нам дуже не вистачатиме Сергія …

Нагадаємо, Сергій Данілейченко загинув 16 лютого 2019 року внаслідок обстрілу поблизу Кримського (Новоайдарського району Луганської області) від кульового поранення в голову.

Вічна пам’ять і слава! Царство Небесне!

Нагадаємо: Загинув 28-річний Сергій Данілейченко із Вербівця

Пам’ять про Небесну Сотню жива!

20 лютого у приміщенні районної адміністрації відбувся захід присвячений світлій пам’яті Героїв Небесної Сотні.

На початку заходу присутні хвилиною мовчання вшанували не тільки Небесну Сотню, а і загиблого земляка Сергія Данілейченка, який загинув 16 лютого 2019 року в обороні Луганщини від російських окупантів.

Захід на гарному рівні організував районний Будинок культури та Катеринопільський Краєзнавчий музей.
Хвилиною мовчання вшанували не тільки Небесну Сотню, а і загиблого земляка Сергія Данілейченка

Важливо зазначити, що захід на гарному рівні організував районний Будинок культури та Катеринопільський Краєзнавчий музей. Присутні мешканці Катеринополя та району, спільно зі школярами усіх навчальних закладів віддали шану Героям, що пролили свою кров за Волю України.

Закликаємо усіх свідомих українців вшанувати полеглих та в єдності зробити українську державу міцною і могутньою. Героям Слава!

Світлій пам’яті Сергія Данілейченка

Україна вкотре втратила свого сина. 16 лютого куля російського снайпера обірвала життя українського захисника — Сергія Данілейченка.

У Катеринополі місцеві патріоти вшановували земляка біля пам’ятного знаку Героям АТО. Портрет, який зберігає мужній погляд Сергія, залишається біля монумента. Охочі можуть вшанувати пам’ять Героя квітами та свічками. Але найголовніше пам’ятати — Сергій поклав життя за нашу свободу, за нашу Україну!

Сергій Данілейченко герой АТО

Нагадуємо, що поховання Данілейченка відбудеться 20 лютого у селі Вербовець о 12 годині. Вічна пам’ять захиснику!

Сергій Данілейченко вшанування в Катеринополі біля пам'ятного знаку

Читайте також: Загинув 28-річний Сергій Данілейченко із Вербівця

Загинув 28-річний Сергій Данілейченко із Вербівця

16 лютого близько 23.00 в районі Операції Об’єднаних Сил під час бою з найманцями Російської Федерації загинув старший солдат 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади Сергій Данілейченко. Про це повідомило видання «Цензор.НЕТ».

«Близько 23.00 позиції 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади були обстріляні противником з різних видів зброї. Старший солдат Сергій Данілейченко разом із товаришами вів вогонь, коли ворожа куля обірвала його життя. Військовослужбовці підрозділу помстилися ворогу», − зазначив представник прес-центру Олексій Жуган.

повідомляють Вісті Черкащини

Тарас Бойчук у «Фейсбук» описав цю подію так: «Помолімося за нашого побратима Сергія, який сьогодні після 00.00 загинув на сході України прямим попаданням у голову, дуже багато хотілося б сказати, але не можу підібрати слова, тому що приголомшений такою звісткою з самого ранку. Одним словом, хороша людина, друг і Герой. Спочивай із миром, Друже, Герої не вмирають. Ти назавжди залишишся у наших серцях».

Сергій Данілейченко родом із Вербовця, що на Катеринопільщині. У шкільні роки став круглим сиротою. Вчився непогано. До повноліття ним опікувалася бабуся та інші родичі. Має дві старші сестри та брата − Михайла Іванина, який теж свого часу служив у АТО. Сергій навчався у Тальянківському державному аграрному технікумі, відслужив у армії, на війну пішов добровольцем, потім перейшов на контракт.

Церемонія прощання з Героєм, за попередніми даними, відбудеться 19 лютого о 12 годині у Вербовці. В разі змін повідомимо додатково.

Сергій Данілейченко 25.12.1990 – 16.02.2019

Нагадаємо: Пам’яті героїв: сьогодні минає 4 річниця з дня загибелі Руслана Бобурова і Вадима Жеребила

Катеринопіль переміг у зональних змаганнях по волейболу !

Катеринопільська команда з волейболу зайняла перше місце у зональних змаганнях, серед команд Лисянкого, Звенгородського і Шполянського районів.

Ігри проходили в постійній боротьбі, розрив в декілька очок. У команди із Лисянки перемогли, одну із партій, із рахунком 30:28.

Всі боролися за перемогу, але… Катеринопільчани “порвали” всіх. Молодці!

Gepostet von Николай Бобров am Samstag, 16. Februar 2019

Gepostet von Николай Бобров am Samstag, 16. Februar 2019

За даними: волейбол Катеринопільщини

Нагадаємо: Результати змагань по волейболу Катеринопільського району.

Команда “Вікторія” Катеринопіль вийшла до фіналу Чемпіонату України

Дівчата з команди «Вікторія» Катеринопіль взяли участь в півфінальних іграх Чемпіонату України по міні-футболу серед команд дівчат 2006-07 р.н. у м. Херсон.

В півфінальному протистоянні змагалися команди, які посіли 1-2 місце у своїх відбіркових групах у листопаді.

У нашій групі змагались такі команди:

  • «Колос» Каховський р-н Херсонської обл.,
  • «ДЮСШ» м.Балаклія Харківської обл.,
  • «Ніка» с.Матусів Шполянського р-ну Черкаської обл.
  • «Вікторія» смт Катеринопіль

Тільки 2 команди згідно з положенням проходило до фінальної частини Чемпіонату України. Як для нашої команди, то всі ігри були дуже виснажливими, оскільки розмір майданчика 22х42 метри, а розміри нашого майданчика, де ми тренувались, – 12х24.

Коротко про ігри:

  • 1 гра – «Вікторія»: «Ніка» – 3:2,
  • 2 гра – «Колос»: «ДЮСШ» – 3:0,
  • 3 гра – «Вікторія»: «ДЮСШ» – 4:2,
  • 4 гра «Колос»: «Ніка» – 1:0,
  • 5 гра «Вікторія»: «Колос» – 1:2,
  • 6 гра «ДЮСШ»:«Ніка» – 1:2.

В підсумку команди «Вікторія»і «Колос» пройшли до фінальної частини. Вітаємо наших дівчат.

За нашу команду грали:

  • Піщана Злата — капітан команди
  • Штепан Таня — основний голкіпер
  • сестри Борисові Марія та Олександра
  • Цехмістренко Кіра
  • Архипенко Оля
  • Ткаченко Катя (всі катеринопільчанки)
  • Корначук Аміна — замісник капітана команди (Новоселиця)
  • Скибенко Юля — запасний голкіпер (Гончариха)

Батьки можуть гордитися своїми дітьми.

Автор: Анатолій Люшенко

Нагадаємо: в Катеринополі відбулися змагання Катеринопільського району з баскетболу.

Негода в Катеринополі

Нещодавно у Катеринополі. через складні погодні умови було знеструмлено значну частину вулиць.

Окрім цього мешканці відчули негаразди у роботі мобільного зв’язку, цифрового та супутникового телебачення.

Наслідки негоди почали ліквідовувати ще під час ночі, проте значну частину доріг було частково розчищено вже зранку.
(Причиною відсутності зв’язку – обрив проводів, ліквідацію поломки яких завершили о б 12 годині дня)

В Катеринополі на вулиці Івана Франка потужний вітер та налипання снігу повалили дерев’яну опору, яка створила тимчасові незручності для місцевих мешканців.

Повалений стовп на вулиці Івана Франка(вид 2)

Попри те, що зима наближається до кінця, потрібно пам’ятати про власну безпеку. Якщо ви раптом натрапили на повалену електроопору чи обірваний провід, то не варто пробувати власноруч розібратися із даною проблемою, адже ви наражаєте себе на небезпеку. У подібних випадках варто викликати на місце робочу бригаду РЕМ та за потреби звернутися до рятувальників за номером 101, які також спеціалізуються ліквідацією надзвичайних подій.

Нагадаємо: Рівні небезпеки погодних умов, які бувають і чим відрізняються

Товариська зустрічі між командами ветеранів Катеринополя та команда “Тікич” Катеринопіль. Архів

Катеринопіль, як і переважна більшість міст України, має свої історичні досягнення у спорті. Перспективна молодь виграє районні змагання, сміливо виходить грати на обласний рівень, де часом катеринопільчани виходять на всеукраїнську арену. Живий приклад дівоча команда “Вікторія”, яка під тренерством Анатолія Люшенка вигравала не один український турнір.

Однак відомою є не тільки молодь, адже більш досвідчені любителі спорту пам’ятають ті часи, коли селище показувало гарний рівень футболу. Нижче одна із легендарних фотографій, де можна впізнати не одне знайоме обличчя.

Учасники товариської зустрічі між командами ветеранів Катеринополя та команда "Тікич" Катеринопіль.
На фото учасники товариської зустрічі між командами ветеранів Катеринополя та команда “Тікич” Катеринопіль. 90-ті роки минулого століття.

Друзі, а які ви знаєте досягнення катернопільчан у спорті?

Нагадаємо: В Катеринополі відбулися баскетбольні баталії між навчальними закладами району

Баскетбольні баталії Катеринопільського району.


Протягом двох п’ятниць відбулися баскетбольні баталії між командами шкіл Катеринопільського району.

В першу п’ятницю, 1 лютого змагались дівчата, де прийняли участь в змаганнях 4 команди дівчат (Катеринопільський НВК №1, Єрківська зош, Катеринопільський ліцею та школярки з Розсохуватки)

Через тиждень – 8 лютого змагались юнаки. 6 команд хлопців (команди Катерингопільських НВК №1 та №2, Катеринопільського ліцею та команди з шкіл Розсохуватки, Вікнено та Єрок).

Більшість двоєборств серед баскетбольних команд були напружені, але в підсумку переможці були виявлені, як у дівчат, так і у юнаків.

Команди дівчат:

  • 1. місце Катеринопільський НВК №1 (див. фото)
  • 2. місце посіла команда з Єрок
  • 3 місце – Катеринопільський ліцей

Команди хлопців:

  • 1.місце Катеринопільський НВК №1 (див. фото)
  • 2.місце Катеринопільський НВК №2
  • 3.місце Катеринопільський ліцей

Джерело: Анатолій Люшенко

Нагадаємо: минулого року 1-ша школа також виборола перше місце.